Привіт усім хорошим людям які читатимуть це блог. це такби мовити проба пера.
Вирішив попробувати нову фічу Гугла :)
Але повернімось до теми.
Сталося так що одного чудового вівторка я вийшов на роботу... як завжди сиджу працюю, чайок попиваю, сумно від тих всіх новин на pravda.com.ua, аж тут підходить мій тімлідер та й каже: ти вкурсі що завтра ти летиш в Швецію. Беручи до уваги те що цей блогчитатимуть дівчата.. я не буду наводити діалогів з наступних двох годин, так як вони в основному складались зі всіляких негарних слів. основна ідея в тому що в замовника горить проект і тре терміново починати працювати. відстрочивши мій політ на 5 днів я пішов додому закінчувати розпочаті дрібні ремонти та роблення стелажа.
чесно скажу що про поїзку взагалі весь час не думав бо мав стільки роботи що руки відлітали..
поки не настав день Х а саме понеділок 1.09.2008... символічно якось.. не наче в школу в Швеції. Зібрав я свої манатки попрощались з рідними які мене відпровадили аж в аєропорті почались пригоди....
Курятник. в народі більш відомий як Львівський аєропорт. чесно кажучи вражень багато і всі негативні. писати не буду.
До трапу літака разом з усіма підїхав чоловік на колясці, себто інвалід... нажаль ми ще далеко від цивілізації.. тому спеціалізованих машин для неповносправних в нас не має... двоє хлопців та я, також нам допоміг капітан літака LOT, занесли його спочатку на літак, а потім і в салон літака. Переліт був чудовий. По прильоті у Варшаву до літака підїхала спец машина і легко та невимушено зняла людей з колясками з літака і всі щасливі почалирозходитись.. Я сказав що мені далі в Копенгаген... ох ці поляки... навіть тут вони своє придумали. виявляється польською не Копенгаген а Копенхага... цирк! мене відправили в якусь кабінку де прикордонник перевіряючи мій паспорт спитався чого я їду до Швеції. на що я сказав що працювати. він щось там почав шуршати листками паспорта, не знаю що там дивитися, мені стало скучно і я сказав що я інформатик... після цієї фрази прикордонник махнув на мене рукою моментально про печатав паспорт і сів далі собі читати книжку. класно однако :) мені стало тепло на душі :) яка ж оце повага(читай довіра) до моєї професії.
Далі я пішов в чудовий та зручний зал очікування де й просидів 4 години чекаючи на свій літак до Копенгагена. І тут я вперше намахав техніку на території Євросоюзу. справа була так: захотілось мені горячого шоколаду.
знайшов автомат - чоко = 3.5 злотих...
я мав тіки євро. написано що можна кидати євро також.
кинув євро пише сума 3.20... я в ауті офіційний курс 3.7
я йому кажу дай здачу... мені віддає 3 злотих 70 грош здачі.
я назад запихаю 3.5 і мені робить шоколад а 20 грош залишив на память.
ця подію підняла мені настрій і я собі вернувся назад в зал очікування читати документацію про гарячий не наче пиріжок на базарі проект.
Вже в Варшаві розговорився зі своїм знайомим який летів у Данію теж по справах. відбувся обмін інформацією та всілякі цікаві балачки про Данію та відрядження в цивілізовані країни.
Так і дочекались літака і полетіли в довгоочікуваий Копенхахен, кароче місто на воді.
Літаки у них чомусь шумлять менше ніж у нас... чому я так і не зрозумів.. мабуть бензин кращий.. хехе
Карструп- аеропорт біля Копенгагена, чудовий гарний, акуратний середньостатистичний європейський аеропорт. Вразив чистотою, зручністю та відсутністюзажраних митників які намагаються з тебе сколупнути бодай якісь гроші.
Звідти поїзд до Люнду. купив квиток. в касі вибачились.. тому що мабуть я вже не встигну на потяг який відїжджає через 2 хв, а наступний буде через 10.... бляха... в нас то кудись би тебе послали.. але слова вибач ніколи не почуєш і такої дурості як продаж квитків за 5 хв до відправки потяга припиняється теж не має.
Потяги відносно зручні. я розумію що після цієї фрази в мене може полетіти кілька кілограмі цегли... але ці поїзди дуже класні, але не для нас тут немає полок для бетюгів.Всі сумки пакуються на полки над головами, туди запросто влазять нормальні габаритні сумки для багажу.. Трошки не звичні були чисті зручні сидіння після наших плацкартів гиги. в них чомусь не шумно... і чомусь вони їздять на величезних швидкостях. я перший раз в житті побачив знаки - обмеження швидкості для поїздів 70км\год... але про швидкості далі(Ангельхольм, або історія кількох паровозів)
Було страшно пропустити свою зупинку... так як я навіть приблизно не розумів що там говорять в той динамік... що то така за мова... але потім... потім... десь після 2-3 тижнів я перестав губитись в тій мові і звик до вимови, принаймні, мені потрібних слів. А під кінець відрядження то вже лаха дер з них... але то таке..
В Люнді мене зустріла Петронелла, менеджер ресурсів - себто людей на проектах. Дуже приємно було що мене зустріли і доставили додому. Шведська англійська.... бля.... перші 2 тижні я офігівав від тої вимови. але це ще були цвєточки як мені шведи розказували як велитрейнінги французи англійською... та то взагалі завал... крім того вони говорять іншими словами на ті самі речі... в бесідах по роботі перші 2 тижні було справді важко.. але розібрались якось. все таки говоримо про одне і теж.
Відвезли мене на мою квартиру по дорозі показавши де той офіс. з незвички здалося що місто офігенно велике. але вони просто по місту їздять не більше 50км\год а часто 30.. +обїхали майже все місто. Квартиру прийняв по опісі всі речі були внесені в список - інвентар номер 5, було смішно але вже дико хотілось спати... фірма мені подарувала два комплекти постелі, рушників, гель для душу, рідке мило та гель для начення... причому це було явно з дешевого барахла по 3 рубля за відро, а нормальні фірми аля Nivea, Dove.. приємно здивували. великий респект за такий прийом. і провалився в сон....
Встав зраненька - 7 годин 00 хв.. і став думати як добратись до офісу.... бляха муха... забув... чаю не знайшов... то заварив воду розбавив пів тюбика згущонки, зїв сардінку в томаті і почухав на вулицю... тре шукати план :) довго ішов... аж на решті набрів на зупинку... ну от прийди в нас на зупинку... і шо??? і нічо... а тут цивілізація тут карта міста з позначкою де ти є, маршрути автобусів через цю зупинку, як вона називається... і вся потрібна інформація що б ти не губився. Спочатку було трохи тяжко..розібратися з їхніми назвами... але вже через 5 хв знайшов офіси і свою хату проклав маршрути та й вирушив у путь.. до дому :) вернувся додому зібрав речі та й потопав на роботу. дорога на роботу займала 20-40хв пішки.. тривалість подорожі залежала від того який в мене настрій :) дорога йшла через парк, тому як ішов і дивився на пташок, білок, зайчиків... то трохи довго виходило. а як не було часу і тре було працюватито йшов швидко... відповідно здавалось що не далеко. далі було багато цікавого і нового. знайшов офіс. здзвонився мене зустріли підписав NDA, дістав картку доступу і пішов розбиратись з роботою. так як робота.. це як не як комерційна таємниця, то писати нічого не буду. напишу основні враження: як на мене забагато мітінгів і замало людей які приймають рішення. у всьому іншому позитив, повний позитив. умови праці такі.. що мені дома про такі залишається тільки мріяти. можу впевнено сказати що фірма турбується про людей - кожні день-два корзина з фруктами, чай(дофігасортів), кава, гарячий шоколад, молоко, сир, масло, хліб, ковбаски, шинки.... і і і і смачний мед. Крім того комфортні умови праці, для девелоперів та тестерів кабінети на 3 людини(працює 2-3 людей) тишина, хороша потужна техніка, великий стіл, вікна на всю стіну і саме основне дружелюбна толерантна обстановка між людьми. чесно скажу що це вперше відчув що я ПРАЦЮЮ на 100% а може й на 120... якщо це можливо.. .мені хотілось працювати... такого бажання я вже давно не відчував. але мона чесно сказати що все це виключно через запропоновані умови праці. Крім того фірма надає в користування працівників ровери - тобі треба пішов на рецепцію взяв ровер. поїхав приїхав здав ключі і всідовольні. я цей ровер брав на вихідні так як продукти тягати в руках трошки напряжно.
Окремо хочу подякувати компаніїї МТС за її ублюдський сервіс-роумінг... знімання купи грошей невідомо за що, проблеми зі звязком, за СМС які приходять через день... якщо приходять .. і так далі.
ЛЮДИ, якщо ви приїхали в іншу країну купіть собі картку місцевого оператора і буде вам щастя.
отаким то був початок моєї роботи на фірмі в Швеції.
Багато що можна писати і розказувати але це все за горням чаю\пива\соку і так далі
загалом можу підсумувати свої враження про Швецію:
- перше що кидається в очі - патріотизм. не на словах. моя держава мій дім, а не місце перебування. патріотизм - це один з моментів за що я люблю шведів.
- в них все занадто добре. шведи зі мною погодились :) дуже багато що гарантоване державою.
- висока вартість продуктів та квартирної оренди - природнє блокування проживання емігрантів. молодці
- в сімях по 2, також є 3 дитини - відроджуються, молодці.
жарт в тему: середньостатистична шведська сімя має 2.3 дитини. 0.3 - це собака.
для тих хто в танку- собака друг чєловєка.
- продукти в 2-3 рази дорожчі ніж в нас, зарплати вищі раз в 5.
- алкоголь продається тільки в спеціалізованих магазинах, в строго відведений час. молодці. молодь фіг купить цигарки чи алкоголь. в мене теж інколи питали ID.. молодо виглядаю :)
а ціна а ціна... фляшка водки 50уо... краще вже вином доганятись - 3 літри 150грн.
- порядок купівлі товарів за виробником: Швецьке - якщо не ми то хто(дивись вище - патріотизм); Скандинавське - підтримаймо братні народи; Європейське - ну як нашого нема.. то не вмирати ж з голоду; США, Канада..... та інші звірі - ну хоть інколи треба щось купити.
- чудове почуття гумору. хоча фразу "жрать водочку" вони не розуміли :):):)
- народ дуже дружелюбний, толерантний, цікавий і толковий. мабуть тому що ситі.
- паталогічно займаються спортом... дивно звучить ... але в мене склалось враження що спортом займаються всі.
- не має поламаних лавок в сквериках, побитих ліхтарів... див п.1... а не те що в нас.. ламають все тільки тому що це можна зробити...
- не витрачають грошей на панти та декорації... а купляють те що тішить їхню теплускандінавську душу :)
і взагалі... фрази "не те що в нас" "а от в нас".. я від цих порівнянь втомився вже через 2 тижні максимум. в них просто все зроблено для людей та їх зручності. а в нас для того що б тебе вибрали у владу. мене ВРАЖАЛО всі 2 місяці наскільки життя може бути комфортним... всього навсього через кілька дрібниць. наскільки все ВЖЕ продумано. бери користуйся впроваджуй це в себе, але ні... в нас вічно стають на всі граблі на які тільки можна стати. в мене в голові назойливо крутилась фраза "а ви їх дустом не пробували". це про нас...
Так само було і з моєю роботою.. без всяких там мітінгів і обговорень я робив свою роботу якісно, брав на себе відповідальність, це було моментально оцінено і мені максимально сприяли в тому що б я працював і не відривався на якісь дрібязкові проблеми. все для людини, в цих словах насправді так багато.
Також дуже допомагали в "аклітамизації" такі цікаві факти природа дуже схожа на нашу: дерева, кущі навіть квіти - дуже багато такого самого. це помагає не так сильно сумувати за домом.. кухня дуже схожі страви тіки те що дуже багато клюкви та цибулі, дбають за своє здоровя. молодці.
крім того за час свого перебування познайомився з двома хлопцями з України. Олександр, далі Льоша :) - з Одеси, Андрій з Києва. Один раз зустрілись ппили пиво поли піцу, а з Льошою ми подорожували час від часу, Андрій щось нашої ініціативи не підтримував.
ПОНЕДІЛОК. Понеділок день здоровя! хто на пробіжку, а хто на флобол(туць). дуже класний цікавий активний спорт. за 2 місяці я вже навчився трохи поводитись з тою клюшкою і не тільки бив нею по ногах та руках противників, а й почав забивати :) Збирались всі бажаючі з фірми і скільки було сили ганяли того мяча, крім того це командний спорт, що я думаю чудово впливає на колективну атмосферу. Шкода що його ще досі не має в Україні. наскільки знаю десь є один майданчик у Києві і це все. Друзі з Еріксона розказували, що в них офісі є свій спортзал де вони грають флобол... в робочий час. хехе. кльово. Як на мене доволі безпечний спорт, який чудово розвиває координацію та реакцію, а такжо там треба дуже багато бігати. навантаження майже як у бадмінтоні :)
Одною з цікавинок цього регіону Швеції - область Сканія, є клімат.... це просто щось з чимось. ВІТЕР, вітер всюди і завжди... він мене замахав цей вітер... приходилось ходити в окулярах... бо це просто капец якийсь як там задуває. Крім того півострів розташований в зоні двох морів... рельєф - полонина... дує цілий день і як не з права на ліво то з ліва на право. Це єдине від чого я ДУЖЕ втомився там... вітер... хай йому грець.
Крім того погода може мінятися миттєво. приклад: ідемо з обіду світить сонечко... так тепло клас, зайшли в офіс, піднялись на 3 поверх тіки сів за компютер - небо вже захмарене, ще 2-3 хв - град розміром з велику горошину так хвилин на 5-7, далі знову сонечко прекрасне та тепле... так могло бути по кілька разів на день. Місце аборигени оповідають.. що в жовтні небо може затягнути хмарами і до квітня вони сонця практино не бачать. як вже писалось вище.. з погодою мені повезло.
Я б сказав що в них багато гарних та дорогих машин...те що гріє душу :) але смішно спостерігати... як ці монстри з 4-6 літровими серцями зриваються на зелений сигнал світлофору, з шаленийм свистом-шумом-гуркотом розганяються до 50-60км\год а далі різко скидають газ і з рівномірним тихим шопотом свого двигунця продовжують свій шлях, бо більше НЕ МОЖНА!!!. Це було дико для мене перші дні... коли я переходив дорогу.. а водії Лотусів, Мустангів, Ламбоджині, Порш ряд може бути дуже довгий, зупинялись і мене пропускали. та у нас та у нас... ех... всі і так все знаєте. Шведи такі ж люди як і ми - теж порушують правила, але це тільки тоді коли він не становить загрозу для інших учасників руху. толеранція і повага - запорука доброго життя та безпечного дорожнього руху. роверисти як і пішоходи- таке враження, що це каста недоторканих. всі автомобілі їх пропускають, а жінка з коляскою - це якись особливий вид, їм взагалі все пофіг їде як потяг, всі мають обходити, обїжджати, уступати. мене пару раз чуть такі дамочки не збили, я вже потім на них більше звертав увагу.
Хай пробачать мені польські мої друзі, але я мушу сказати шо зі шведами працювати набагато комфортніше ніж з поляками. якби ця поїздка була рік тому, то думаю я б без проблем залишився тут на рік другий попрацювати. Зараз вже не хочу, але це виключно через особисті причини.
В офісній будівлі є ліф, але там написано щось тіпа "якщо можеш ходи пішком- ходи :), особливо - не їдь ліфтом в низ"... як згадаю свій рідни5 корпус і тих глупих клоунів які запихаються в ліфт і ще й ламають його, далеко ми від цивіліації... однозначно.
Крім того багато що зроблено для туристичної привабливості:
- реставрують, а більшість відреставровано, будинки, млини, та інші споруди цікаві для туристів.
- турист центри, часто на вокзалах + якщо міст велике то ще пара в місті. де тобі любязно безкоштовно нададуть детальні правильні карти з визначними місцями, готелями та кафе, та дадуть відповідь на купу запитань. Ці безкоштовні карти значно полегшуали моє пересування.
- зручна зрозуміла та комфортна транспортна система. молодці. хоча мушу сказати що для середньостатистичного жителя України досить дорого, хоча... Є така умова, що якщо твій потяг чи автобус кудись запізнився більше ніж на 20 хв і ти не встигаєш вчасно на бізнес зустріч чи літак, то залізниця береться відшкодувати всі твої витрати на таксі або повертає до 600 корун(зараз крона впала це майже 80уо) за квиток літака.
- існує система дисконтних тур квитків.
Також цікавим є те, що держава контролює обмін валюти - кантори це кілька штук на місто. Але усюди крім малесеньких продуктових крамничок можна розрахуватись карткою.
Мені тут сподобалось :)
далі... далі крутимо педалі.. я розкажу про міста де я бував і свої враження про них. Шведи радо ділилися цікавою інформацією про цікаві місця куди можна поїхати. А я мотав усе на вус та подорожував :) але про це вже згодом :)
Немає коментарів:
Дописати коментар